Одинадцять років найтрагічнішим подіям під час Революції гідності

Одинадцять років тому в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. Тримісячне протистояння демократії і волі проти тиранії завершилося драматичними розстрілами людей з дерев'яними щитами.

Протягом 18-20 лютого 2014 року в центрі столиці загинули більше ста Героїв Небесної Сотні, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні були заарештовані і зазнали тортур.

Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.

Людина не вмирає. Вона живе стільки, скільки її пам’ятають. Упевнені: люди, які у ті холодні осінньо-зимові дні й ночі пішли під кулі, житимуть у нашій пам’яті вічно. Принаймні у пам’яті тих з нас, хто є українцем не лише за паспортом, а за духом, свідомістю, хто прагне жити у вільній демократичній Україні.