105 років від дня народження Миколи Лукаша

#Літературний_календар

19 грудня виповнюється 105 років від дня народження українського генія перекладу, знавця 22 мов - Миколи Лукаша (1919-1988). Він подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури.

Лукаш з'явився на світ важкої зими 1919 року в освіченій родині ткача зі шляхетським корінням. У 1920-х роках багатодітна родина Лукашів, як і безліч інших селянських сімей підрадянського Полісся, була пограбована. «Розкуркулення» викидає Лукашів з власної хати. Від пережитих потрясінь майбутній геній українського мовознавства до 4-х років не може говорити...

Казали, Миколу врятував від німоти дядько Дмитро Оникієнко, котрий багато читав дитині книжок, багато розмовляв з небожем, бо вважав, що з такими розумними очима не можна бути німим.

Творчість Миколи Лукаша припадає на час невпинної русифікації України, коли українська література всіма засобами зводиться до іміджу кумедної, суто «селянської» або, навпаки, винятково офіціозної, паркетної. Та Переклади Лукаша були інші, завдяки йому далекі герої Сервантеса чи Гейне говорять українською жваво, природно й зовсім невимушено. Лукаша критикують радянські метри за порушення російських канонів перекладу. Та лихо обходить його стороною ...

1953-го виходить друком перший переклад Миколи Лукаша. Після — друкується його «мегатвір», "Фауст" Ґете, що приносить митцю славу. 1956 року Лукаш вступає до Спілки письменників України, працює в журналі іноземної літератури "Всесвіт", що стає найпопулярнішим українським щомісячником.

Все йшло добре, однак у 1973 році, Микола Лукаш звичайною поштою надсилає звернення керівництву Радянської України, в якому «по-донкіхотівськи» пропонує ув'язнити себе замість засудженого за книгу "Націоналізм чи русифікація?" Івана Дзюби.

Після цієї лицарської витівки Лукаша виключили зі Спілки письменників. 20 років йому забороняли друкуватися.

"Микола Лукаш випередив свій час. Це був не лише поліглот, який знав близько 20 мов і блискуче перекладав світових класиків. Лукаш - це інтелектуал, це геній, якого не мала жодна нація. І це при тому, що він народився 1919 року - у час війни, розрухи й фактично в переддень найстрашнішого у світі голодомору, який визнано геноцидом українського народу. Та навіть такі життєві обставини не завадили йому самовдосконалюватися та дуже багато читати. До Лукаша світову літературу зазвичай перекладали з російських текстів-перекладів. Натомість Микола Олексійович перекладав лише оригінали. Причому найскладніші. І це був не науковий переклад, а колоритний, адаптований, поетичний.", - Сергій Дзюба, письменник, перекладач.

За життя Миколи Лукаша його творчість ніколи не була гідно пошанована, Маестро тричі висували на здобуття Шевченківської премії, проте щоразу його кандидатуру відхиляли.

29 серпня 1988 року Микола Олексійович Лукаш помер, так і не встигнувши здійснити свої мрії повністю...