Інформаційне забезпечення
Бібліотека ДонНУ є інтелектуальним центром університету. Щороку зростає її роль як посередника між інформаційним середовищем та його користувачами: студентами, вченими і фахівцями університету.
Цікаве_до_кави
Скільки поколінь українців виросли на "Сватанні на Гончарівці"? Хто не мугикав пісню "Грицю, Грицю, до роботи"? Автор цих речей - Квітка-Основ’яненко."
Саме цього дня 1778 року в селі Основа (нині територія Харкова) народився Григорій Квітка-Основ’яненко, засновник нової української прози, драматург, літературний критик і культурно-громадський діяч.
Завдяки Квітці-Основ’яненку українська нація отримала повноцінну літературну прозу, що створила фундамент для класичної української літератури, на якому згодом виросли твори Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського.
Якщо “Енеїда” Котляревського показала, що українська мова ідеально підходить для написання літературних творів, то Григорій Квітка першим створив повноцінний жанр епічної прози, змусивши світ зачитуватися нею вже 300 років, перекладати його повісті, водевілі і історичні розповіді про Україну на десятки мов світу.
Квітка-Основ’яненко автор перших серйозних художніх творів, написаних літературною українською мовою. Його доробок налічує близько 80 творів різних жанрів. Першим твором письменника в прозі стала його відома повість “Маруся”.
Своєю творчістю він змусив замовкнути останніх скептиків у середовищі інтелігенції Російської імперії, які вважали до цього часу українську “народну” мову непридатною для повномасштабної літературної творчості, за винятком хіба що жартівливих творів.
"Внесок Г.Квітки - Основ´яненка в літературний процес вагомий і різнобічний. Видатний прозаїк і драматург широко відкрив двері у велику літературу. Ним були закладені основи нової української прози, введені жанри повісті, оповідання, соціально-побутові комедії, Письменник розробив і утвердив в українській літературі принципи просвітительського реалізму, який у 30-х роках ХІХ ст. став на Україні провідним творчим методом і літературним напрямом. Проза і драматургія письменника мала велике значення для утвердження статусу української літератури серед інших літератур." - Олесь Гончар.