День пам'яті Василя Стефаника

Submitted by admin6 on Thu, 12/07/2023 - 17:56

7 грудня день пам'яті Василя Стефаника - одного із представників українського радикального руху в Галичині. Жоден письменник не сказав про своє слово так, як Василь Стефаник: «Я не пишу для публіки, а пишу на те, щоб прийти ближче до смерті». Ніхто не зумів так очима побачити людину, як він.

Його називали першим українським новелістом.

"Він не любив порожніх слів, порожніх сюжетів і порожніх людей. Лаконічна проза письменника - наче запечена кров. Кожне Стефаникове слово вагоме, живе, сповнене буття, великого болю і великої ніжности. Слово "біль" дуже часто трапляється і в його творах, і в його листах. Все життя - не надто довге - 65 років - боліло його серце і за народ, і за рідний край.

Новели Стефаника належить до вершин красного письменства і найкращих зразків європейського експресіонізму. Вони перекладені 20 мовами світу."

Художник Іван Труш про новели Василя Стефаника писав, що всі вони мають мистецьку вартість: "Бачимо, що мало в котрім місці пробивається веселіший тон; майже усюди вибирає собі Стефаник за тему біду, нужду мужицьку, п’янство, бійку, хворобу, смерть. Є то моменти життя людського, котрі нас найсильніше вражають, але не лиш тим викликують твори майстра велике враження. Стефаник є майстер в дикції короткими реченнями і в винаходженню незвичайно вдалих порівнянь.".

Він написав 72 новели. Перша збірка з 15 новел Василя Стефаника - "Синя книжечка" (1899) вийшла у Чернівцях і принесла йому загальне визнання. Захоплені відгуки він отримав від І.Франка, Л.Українки, О.Кобилянської, М.Коцюбинського. У 1900 р. вийшла друга збірка - "Камінний хрест", яку також було сприйнято як визначну літературну подію. За рік світ побачила збірка "Дорога", а в 1905 р. - збірка "Моє слово". З 1908 до 1918 рр. Василь Стефаник двічі був депутатом Австрійського сейму від Українсько-руської радикальної партії.

У 1916 р. Василь Стефаник написав новелу "Марія", присвячену пам'яті Івана Франка. За "Марією" письменник створив ще низку новел. В останні роки життя письменник написав автобіографічні новели, белетризовані спогади.