З нагоди 190-річчя від дня народження Марка Вовчка

Українська література сповнена загадкових і нерозкритих митців. Їхні життя і смерть покриті завісою таємниці, а творчість наповнена символами і метафорами. Однією з таких постатей є Марія Вілінська, відома під псевдонімом Марко Вовчок.

Марко Вовчок – псевдонім, під яким приховувалася унікальна та неповторна жінка, єдина жінка-письменниця наприкінці 50-х років ХІХ століття в українській літературі. Її твори відрізняються особливим мінорним настроєм, та головними темами є трагізм життя селянства за часів кріпаччини. Вона знала близько 10 іноземних мов. Майже 40 років була постійним співробітником журналу «Magasin d`Education et de Recreation», у якому друкувався Жуль Верн.

Літературний доробок Марка Вовчка став поштовхом до подальшого розвитку вітчизняної прози. Під впливом її та Квітки-Основ’яненка з’являлися нові й нові твори молодої генерації письменників.

Твори Марка Вовчка ще за її життя, починаючи з 1859 р., з'являлися в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходили у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.

Т. Шевченко говорив, що творчість письменниці для нього — „джерело істини і краси”, що вона „найкраще володіє нашою мовою”. Великий вплив „чару й розкішності... чудової мови” Марка Вовчка на читача відзначав І. Франко.

З нагоди 190- річчя від дня народження письменниці демократичного напряму, класика української літератури, перекладачки Марко Вовчок працівниками наукової бібліотеки ДонНУ імені Василя Стуса підготовлено лонгрід на тему: «Марко Вовчок - росіянка, яка стала класиком української літератури». Переглянути який можна перейшовши за посиланням: http://y.kondratiuk.tilda.ws