Інформаційне забезпечення

12 березня 1917 р. в Петрограді відбулася майже 20-ти тисячна українська маніфестація з приводу роковин смерті Тараса Шевченка, учасники якої несли портрети Кобзаря і національні жовто-блакитні прапори.
Це був український реванш за заборону відзначення 100-річчя від дня народження Кобзаря.
Маніфестація стала справжнім явищем у тодішньому політичному житті, демонстрацією сили і глибини національного руху. Разом з українцями йшли представники інших поневолених народів зі своїми прапорами.
Скільки з цих маніфестантів згодом були винищені сталінським режимом, не скаже ніхто.
Серед учасників були студенти, інтелігенція, робітники і солдати, очолювані загоном кубанських козаків колишнього царського конвою, які (за спогадами очевидців) були одягнуті у червоні жупани з січовим прапором і запорізькими бунчуками.
На сходах Казанського собору митрофорний протоієрей Філософ Орнацький з духовенством відправив панахиду за Тарасом Шевченком. Учасники маніфестації заспівали "Заповіт" з підкиданням шапок і рушили Невським проспектом до Таврійського палацу, де засідала російська Держдума. Тодішня преса писала про зразковий порядок під час проведення заходу.
Copyright © 2025,
Theme Originally Created by Devsaran