385 років з дня народження Івана Мазепи

#НевідоміУкраїнці

385 років тому, 20 березня, народився Іван Мазепа (1639-1709рр.) - видатний український військовий, політичний і державний діяч, визначна постать Козацької доби, гетьман Війська Запорізького, символ боротьби проти закабалення України, меценат. Кавалер орденів Андрія Первозваного (1700 р.) і Білого Орла (1705 р.).

"Він знехтував всім, що було йому найдорожчого в світі, знехтував і самим життям - аби піднести свою Вітчизну", - сказав Пилип Орлик про Івана Мазепу.

Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом 22 років. Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Його родина мешкала на Київщині. Дитинство Івана Мазепи припало на час гетьманування Богдана Хмельницького. Батько Івана, Степан Мазепа, тривалий час був білоцерківським отаманом. Іван Мазепа отримав чудову освіту. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, вивчав військову справу в Голландії і філософію у Франції. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Тривалий час проживав у країнах Західної Європи. Був знавцем літератури, мистецтва, військової справи.

Завдяки дипломатичному хисту зумів налагодити розвиток економіки держави, насамперед промислового виробництва, торгівлі.

Внутрішня політика гетьмана Мазепи була безпосереднім продовженням політики Самойловича. Проводилася іншими темпами, подекуди іншими методами, сприяла зростові козацької старшини, зміцненню її економічної бази, соціального становища.

Українське господарство в добу Мазепи пережило піднесення. Поширилися торговельні зносини також з Кримським ханством і Чорноморсько-Дунайськими країнами. Зросла і внутрішня торгівля, зокрема торговельний обмін між північчю й півднем Гетьманщини, між Гетьманщиною і Запоріжжям та Слобожанщиною, між Лівобережжям і Правобережжям.

За його гетьманування (1687-1708 рр.) відбувся чималий розвиток усіх галузей української культури, освіти, мистецтва і літератури. Іван Мазепа власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема - Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Саме в часи Мазепи побудовано Чернігівський колегіум, розбудовано Києво-Могилянська колегію, що стала згодом академією.

Під час Північної війни Іван Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, згідно з якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади москви. Після поразки в Полтавській битві гетьман відступив у Бендери (Молдова), де помер у вересні 1709 р.

За розпорядженням петра І російська православна церква оголосила неканонічну анафему Іванові Мазепі. У 2018 р. Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.

Гетьман викликав різноманітні емоції у оточуючих за життя і великі розбіжності при оцінюванні його внеску в історію Батьківщини у нащадків. Ним керувало велике прагнення до процвітання рідної землі. А вороги його сприймали як зрадника і небезпечного політика.

У фондах наукової бібліотеки можете замовити книжки про Івана Мазепу:

https://view.genial.ly/.../interactive-content-bio...