Словник, що збудував націю

#Літературний_календар

9 грудня (27 листопада за старим стилем) на хуторі Вільховий Яр на Харківщині в родині штаб-ротмістра Дмитра Яковича Грінченка та доньки полковника Літарєва Поліксени Миколаївни народився Борис Грінченко – майбутній письменник, педагог, етнограф, історик, публіцист громадський діяч, укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови», один з організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії (1904).

«Словарь української мови» Бориса Грінченка – епохальна праця кінця ХІХ – поч. ХХ ст., яка й сьогодні залишається однією з основ української лексикографії.

Упорядкував його Борис Грінченко разом із дружиною Марією та колегами з «Киевской старины». Чотири томи (1907–1909) містять понад 68 тисяч слів – зафіксованих з живої народної мови, фольклору, літератури й діалектів.

Чим «Словарь…» цінний сьогодні?

· це перший системний і повний лексикографічний опис української мови;

· величезний пласт діалектної та фольклорної лексики;

· справжній скарб для мовознавців, письменників, перекладачів;

· джерело для віднайдення архаїзмів, рідкісних слів, питомих форм.

Цікаво, що саме «Словарь…» став вагомим аргументом у боротьбі за визнання української як самостійної мови, а не «наріччя».

Ось лише кілька красивих слів, зафіксованих у словнику: барві́нок, бервено, вітроло́м, молоде́нький, ясени́ця. Якщо погортати – кожна сторінка відкриває мовний світ минулої України.

Ознайомитися з друкованим виданням можна у фонді наукової бібліотеки, тож дуже радимо заглянути до бібліотеки та набратися «старої, але живої» української мови.

Читати можна онлайн – у вільному доступі, : https://cutt.ly/5tiXjSgE

А ви користувалися грінченківським словником? Можливо, маєте улюблені слова, які знайшли саме там? Поділіться.