Блажен, хто тратити уміє...

Василь Стус

Блажен, хто тратити уміє,

коли заходить час утрат,

аби лишалася надія

і виростала востократ,

що білий світ – він завжди білий

і завжди добрий – білий світ.

Хай ти у ньому – син несмілий,

кого пройняв циганський піт,

а все ж буття твоє – у леті,

і в ньому – порятунок твій.

Вся суть твоя – лише в поеті,

а решта – тільки перегній,

що живить корінь. Золотіє

над осінь яблуневий сад.

Блажен, хто тратити уміє,

коли заходить час утрат.

#ВасильСтус