Про подальшу долю російських та радянських книжок

Нещодавно в Україні створили Раду з розвитку бібліотечної сфери під час війни. До її компетенції також входитимуть і питання, що стосуватимуться подальшої долі радянських та російських книжок, якими переповнені українські книгозбірні. Водночас міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що ці книжки можуть стати вторинною сировиною для друку вже нових – українських видань.

Доки довкола «книжкового питання» точаться дискусії, ми вирішили поцікавитись в українських діячів культури, що, на їхню думку, треба зробити зі старими бібліотечними фондами, щоб усі залишилися задоволеними. Цього  разу цікавимося думками президентки Української бібліотечної асоціації Оксани Бруй.

— Зараз ви працюватимете зі створенням механізму вилучення-заміни книжок. Чи є вже розуміння, у якому напрямку потрібно рухатись і які аспекти врахувати?

— Рада з розвитку бібліотечної справи при Міністерстві культури вже двічі зустрічалася та обговорювала ці питання. На останній зустрічі — методичні рекомендації, які розробили фахівці Національної Бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, врахувавши пропозиції від членів Ради. Ми надалі їх допрацьовуватимемо. Зараз із бібліотек продовжуватимуть вилучати книжки відповідно до вже чинних нормативно-правових актів. І акцент саме на публічних бібліотеках.

Механізм звичайний — списання. Але одразу не можливо списати все. Суто фізично, бо є обмежений людський ресурс. Тому, напевно, перший крок — вилучення з публічного доступу, потім — списання. Щодо того, що далі робити з цими книжками,  можуть бути варіанти: від звичайного здавання на макулатуру до передавання в наукові бібліотеки. На мою думку, всі ці книжки мають бути в наукових бібліотеках (принаймні в основних) як матеріал для вивчення науковцями.

Щодо заміни, то це вже наступне питання...

https://chytomo.com/rosijski-j-radianski-knyzhky-v-bibliotekakh-skladaiut-do-60-oksana-bruj/?fbclid=IwAR1N5VfwNiZk-hWun2mfmMPYJjUi3D50yl620RGf6JxACnc_LB-fRqMG4vw