І вимінилось небо і земля...

Василь Стус

І вимінилось небо і земля

дорослому. І стала невпізнанна

уся моя батьківщина кохана,

що знаною здавалася здаля.

І ніби я не муж, а немовля,

що, неприхищене в чужому світі,

пізнало глиби, розумові скриті,

ті безберегі всніжені поля,

котрими смертні поїзди летять,

мов десяткове полотно, повітря

напнеться й пореться. І світ нехитрий,

в якому люди не живуть, а сплять,

проблискує густою чорнотою,

що стала, мов закляття, над добою.

27.V.1972

#ВасильСтус

Колаж Fanny Lechevalier Lafon, @fanny_lechevalier_I