4 вереснія 1985 року обірвалось життя Василя Стуса

37 років тому у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року у таборі ВС-389/36-1 у Кучино Пермської області Росії обірвалося життя українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника, Героя України Василя Стуса. Сюди за рішенням радянського суду його заслали через проукраїнські погляди, яких він не зрікся.

Відбувши свій перший термін, Василь Стус повернувся додому восени 1979 року, утім, уже у травні 1980-го знову був заарештований та отримав згодом 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

У таборі ВС-389/36-1 в Кучино, куди Стуса відправили відбувати чергове покарання, йому заборонили бачитися з родиною. Їхнє останнє побачення відбулося навесні 1981 року.

Протягом свого заслання репресований поет кілька разів оголошував голодування, його кидали до камери-одиночки та карцеру.

У ніч із 3 на 4 вересня 1985 року Стуса не стало.

Життя Василя Стуса — це приклад незламності, принциповості і твердої волі. Він ніколи не намагався бути зручним і не боявся відкрито висловлювати свою позицію.

Вшановуючи пам’ять Василя Стуса, пропонуємо перечитати потужні цитати людини з гіперчутливістю до несправедливості. Нехай ці слова поета стануть орієнтиром для українців!