День слов'янської писемності та культури

24 травня щорічно в Україні відзначають день, що ознаменовує входження наших предків до спільноти, яка користується власною писемністю, і таким чином має змогу долучитися до загальносвітової культури, - День слов'янської писемності та культури. Свято, також, відоме в Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії та інших країнах. Таке поєднання слов'янства зі світовою спільнотою стало важливою культурною подією.

Всі ці події відбулися завдяки діяльності слов'янських просвітителів та провідників християнства, яких шанують цього дня, як святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

У IХ-му столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, що була заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткували слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність братів-подвижників Кирила і Мефодія мала всеслов'янське значення. Вони підняли освіту і культуру слов'янських народів на високий щабель, заклали основи церковнослов'янської писемності, фундамент всіх слов'янських літератур.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів.

До Дня слов'янської писемності та культури в читальному залі економічних наук працівниками наукової бібліотеки оформлено тематичну книжково-ілюстративну виставку-огляд «Мова. Культура. Ідентичність».

Виставка містить 3 розділи: «Спочатку було слово…», «Творці слов’янської писемності», «Спадщина тисячоліть».

Чільне місце на ній посідають друковані видання, що висвітлюють історичні аспекти внеску братів Кирила і Мефодія в історію освіти, культури слов'янських народів та розвиток писемності, ознайомлюють з дослідницькими працями українських мовознавців – П. Коваліва, С. Дорошенка, О. Леута, В. Мозгунова, Л. Майбороди та ін.

До уваги зацікавлених читачів представлені : «Українська мова - мова вільних людей» С. Підлубного, «Українці. Звідки ми і наша мова» Г. Півторака, «Слово у душі - душа у слові» А. Загнітка, «Історія української літературної мови» Н. Бабич, «Сувора розмова про «язик» і мову» В. Кожевнікова тощо.

Тож запрошуємо здобувачів та науковців Університету до цікавої та змістовної подорожі в історію знань, які набули попередні покоління для нас, та перенесення їх у сьогоднішні та завтрашні дні.

Факультет філології, психології та іноземних мов ДонНУ імені Василя Стуса

Економічний факультет ДонНУ імені Василя Стуса